RadomBasketCup як це було

В понеділок 17 травня ми повернулись до Києва. О 6 ранку наш автобус привіз нас у дощ на Академмістечко. З двома кубками та купою емоцій наші хлопці повернулися та ми хочемо розповісти як це було. Отже, це десятий ювілейний кубок в м. Радом. Його проведення планувалося минулого року, та пандемія перекреслила усі плани. Минулого року ми планували цей візит та скасували його. Цього року ми збиралися вже з грудня 2020. Сподівалися, що вже у травні тоооочно скасують карантинні обмеження та ми спокійно зіграємо у турнірі трьома складами. Але сталося не як гадалося. Перед самісенькою поїзкою закрили на жорсткий локдаун і Україну і Польщу. Ми склали зброю. Зі сльозами на очах відмовились від турніру. Тому що кордон закритий, карантинні обмеження. Все. Але ні. Ми спортсмени, та боротись треба до кінця. Ми знайшли нашого ангела охоронця, нашого друга та самого палкого вболівальника в чужій країні який допоміг нам подолати перешкоди та потрапити на турнір. Це Дмитро Горбань консул України у Польщі. Він з Варшави проїхав більше 100 км щоб підтимати наші команди. Тому зараз у Дмитра є чудова майка команди ХИЖАКИ першої ліги з 33 улюбленним номером. Ми дуже дякуємо за підтримку та допомогу!

Отже ми на турнірі. Да він значно скорочений. Багато команд не приїхало по причині карантину. Але це мабудь найвідоміший турнір в Європі для дітей 9-13 років. Ще у Радомі проходить в вересні турнір, в якому ми брали участь вже тричі та одного разу перемогли в цьому турнір, але це турнір для старших гравців (U16-U17)

В наших вікових категоріях було по 14 команд. Які були розбиті на 4 групи. Спочатку ми грали у групах. В перший день 2 гри. Результати тут по 2009 та тут по 2008. Хлопці з 2009 першу гру програли, доречі переможцям, другу виграли, та посіли друге місце у групі. А команда 2008 легко достатньо перемогли у двох іграх та з першого місця вийшли у плей оф. у 1/4 фіналу наші команди перемогли. Але у 1/2 команду 2009 року чекали господарі турніру. Та у напруженій грі ми поступились господарям та нас чекала гра за третє місце наступного дня. 2008 у напруженій грі всеж таки вибороли перемогу та у неділю нас чекав фінал з командою Варшави.

Після півфіналів ми зробили прогулянку по затишному містечку Радом. Зробили фото, з’їли морозива, дехто купив сувенірі.

Також наш консул, який був присутній на іграх у суботу привітав хлопців особисто та зробив їм невиличкі Варшавські сувеніри від відомої місцевої команди Легія (Варшава) торбинки для форми та взуття. Після цього нас можна було бачити усюди по цим торбинкам.

Наступного дня нас чекали дві важливі гри. За бронзу та за золото. Хотілося, щоб хлопці отримали нагороди. Нажаль розклад був зроблений таким цином, що ігри розпочинались майже в один і той же час. Тому ми не мали змоги вболівати за своїх одноклубників, а кожен йошов до свого залу на свою гру. Доречі, в цьому маленькому містечку кожна школа початкова чи середня, коледжи чи ліцеї мають свій великий сучасний зал з табло, роздягальнями та іншими штуками. Чого не можна сказати наприклад, про Київ. Тому нам було приємно грати.

2009 рік розпочинав раніше на 40 хвилин. Ми не встигли навіть на першу чверть бо нам треба було їхати автобусом на інший бік міста. Але згодом від Дмитра, який з родиною вболівав спочатку за 2009, а потім нагороджував їх примчав до нас та підтримав 2008 рік в драматичному матчі.

Хлопці з команди 2009 у драматичному протистоянні школі Гортата вибороли бронзу. Максим Шульга не схибив на останніх хвилинах та гра закінчилась з рахунком 32:30.

Тимофій Майданюк отримав приз кращого гравця команди.

Реакція коментатора на гру наших хлопаків за бронзу.

У фінальній зустрічі по 2008 ми зустрілись з командою Варшава Баскет. Гарна команда, хороші гравці. Вони дуже переживали як вони зіграють з нами. Вони ходили питали зріст гравців нашої команди, як ми граємо у чемпіонаті України та інше. В півфіналі вон перемогли команду з нашої підгрупи. Гра почалась. Наші гравці всі до одного в переляканому стані відіграли перші хвилии гри. Дехто трошки заспокоївся, дехто до кінця гри тремтів. Саме це і стало перешкодою у результаті. Переживання, розмови про все крім баскетболу, пошук винних, та все таке інше не дало нашим хлопцям зібратись на кінець гри. Всю гру ми грали в рівний баскетбол. Дейкий час відривались на 5-6 очок ми, деякий час Варшавці. Та за три хвилини до кінця гри ми опустили руки, тому що декілька промахів та навпаки вдалих дій суперника зломили нас. Намагання щось зробити на прикинці не призло до успіху, м’яч не хотив потрапляти у кошик. За 40 секунд до кінця ми програвали 4 пунктию. Та мали 3 змоги кидка — всі мимо. Отже минус 5 та друге місце у турнірі. Сльози, але вже все. Проте, до цього не було програно жодної гри. Хлопці 2008 року змусили себе поважати. Та хоч і не віграли фінал, але друге місце та срібний кубок та медалі також гарний результат.

Наш капітан Саша Кузнець отримав приз кращого гравця в команді Хижаки 2008

Макс Шульга отримав подарунок на прикінці, за гру у бронзовій зустрічі.

Далі був автобус до дому, кордон. Довга ніч сидячі. Але досвід, який ми отримали у цьому турнірі залишиться та наступного разу хлопці вже будуть дещо спокійнішими.

Ми дякуємо нашим батькам-фанатам, які стежили за ефірами, вболівали, підтримували, жартували. За цей час ми стали потужною командою. Наступного разу ми будемо краще, тому що ми всі разом.

БК ХИЖАКИ

  • Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *